Оновлена версія статті доступна за посиланням http://advis.lengin.com/vyprobuvalnyj-termin-i-stazhuvannya-pry-pryjomi-na-robotu/
Дуже часто при прийомі на роботу працівника роботодавець хоче перевірити його кваліфікацію, досвід роботи, вміння та загалом хоче застрахувати себе від небажаних наслідків. Виникає питання як тимчасово оформити працівника для оцінки його кваліфікації та здібностей. Законодавством передбачено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Якщо працівник не погоджується з пропозицією роботодавця на встановлення випробування, трудовий договір може не укладаєтьсь взагалі або укладається без застосування випробування. Умова про випробування та термін випробування вказуються в наказі про прийняття на роботу. У період випробування на працівника поширюються всі вимоги законодавства про працю.
Але слід відзначити, що законодавством передбачено випадки при яких випробування не встановлюється, зокрема: для неповнолітніх, молодих робітників і спеціалістів після закінчення вищих закладів, звільнених у запас з військової служби, інвалідів, одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Випробувальний термін при прийнятті на роботу становить:
- не більше 3 місяців — у загальних випадках;
- не більше 1 місяця — для робітників;
- не більше 6 місяців — в окремих випадках за погодженням з профспілкою.
Термін випробування вважається завершеним, якщо працівник після закінчення строку випробування продовжує працювати, тобто успішно пройшов термін випробування. Звільнення такого працівника стає можливим лише в загальному порядку. Після закінчення випробування трудовий договір такого працівника стає безстроковим.
Якщо згідно із результатами випробування встановлено, що працівник не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, то роботодавець звільняє такого працівника впродовж терміну випробування та письмово повідомляє про це за 3 дні. Останній день роботи вважається днем звільнення працівника. У день звільнення роботодавець видає працівнику трудову книжку, проводить розрахунок.
Що стосується стажування, законодавство передбачає можливість його застосування щодо студентів та осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, як безробітні та в інших передбачених законодавством випадках.
Так, з метою розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді ст. 29 Закону України “Про зайнятість населення” передбачає можливість студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст” та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, проходити стажування на підприємствах всіх форм власності на умовах, які визначаються договором про стажування у вільний від навчання час. Термін стажування не може перевищувати 6 місяців. Договором також визначається індивідуальний план стажування, форму стажування та інше. Типова форма договору про стажування студентів вищих та професійно-технічних навчальних закладів затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 16.01.20113 р. №20. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
У разі коли в період стажування студенти виконують професійні роботи, роботодавець здійснює виплату їм заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Також для підвищення можливості працевлаштування зареєстрованих безробітних законодавство теж передбачає стажування. Безробітні можуть проходити стажування або професійне навчання на виробництві. Для цього укладається трьохсторонній договір між підприємством, центром зайнятості та безробітним. За безробітним, який проходить стажування зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, що встановлені відповідно до законодавства. Виплата заробітної плати за час стажування законодавством не передбачена. Проте, роботодавець може виплачувати заробітну плату на свій розсуд. Після закінчення стажування роботодавець зобов’язаний працевлаштувати безробітного протягом 30 календарних днів з дня завершення стажування.
Законодавством можуть бути передбачені інші випадки стажування в залежності від виду діяльності, наявності підвищеної небезпеки та інше. Проте, такі випадки можуть бути специфічними і стосуватися обмеженого кола підприємств та осіб. Наприклад, такий вид стажування передбачений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.
Отже, з метою визначення рівня кваліфікації працівника більш доцільно приймати його на роботу з випробувальним терміном. Оскільки, якщо працівник не пройшов випробування роботодавець має право його звільнити. В той же час після закінчення стажування зареєстрованого безробітного, роботодавець зобов’язаний його прийняти на роботу.
Ви можете отримати професійну консультацію юриста в спеціалізованій компанії вже зараз. Зателефонуйте нам – 066-6595949. Будемо раді зустрітись в нашому офісі в м. Івано-Франківську чи запропонувати послуги юриста дистанційно.